При кафедрі української мови функціонує аспірантура за спеціальностями 10.02.01 – українська мова та 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова)
СПИСОК ПИТАНЬ ДО ВСТУПНОГО ІСПИТУ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
1.Лінгвістичні основи навчання української мови (як іноземної)
2.Основні аспекти навчання української мови (як іноземної)
3.Комунікативне спрямування у навчанні української мови (як іноземної)
4.Закономірності навчання української мови (як іноземної)
5.Дидактичні основи навчання української мови (як іноземної)
6.Формування мовленнєвих умінь і навичок учнів / студентів
7.Вивчення програмового матеріалу з української мови укрупненими частинами
8.Спадкоємність і перспективність у засвоєнні фонетики і графіки
9.Особливості засвоєння лексики
10.Особливості засвоєння фразеології
11.Основні поняття граматики
12.Особливості вивчення морфології
13.Особливості вивчення синтаксису
14.Навчання орфографії та пунктуації
15.Лінгводидактичні основи української мови (як іноземної)
16.Робота над лексичними помилками
17.Основні напрями і принципи роботи над зв’язним мовленням
18.Робота над текстом
19.Методика роботи над усним і писемним висловлюванням
20.Шляхи попередження мовних і мовленнєвих помилок
21.Методи і прийоми навчання української мови (як іноземної)
22.Індивідуалізація і диференціація навчання
23.Проблемність у навчанні
24.Інтенсифікація навчання
25.Комп’ютеризоване навчання
26.Ознайомлення з мовними нормами
27.Навчання виразного читання і ораторського мистецтва
28.Ознайомлення з текстом та його особливостями
29.Аналіз художнього, публіцистичного і наукового тексту
30.Навчання перекладу
31.Загальнодидактичні і педагогічні основи навчання української мови (як іноземної)
32.Психологічні основи навчання української мови (як іноземної)
33.Лінгвістичні, соціолінгвістичні і лінгвокультурологічні основи навчання української мови (як іноземної)
34.Загальнодидактичні та методичні принципи навчання української мови (як іноземної)
35.Роль міжкультурної комунікації в навчанні української мови (як іноземної)
36.Класичні підходи до навчання української мови (як іноземної)
37.Культурологічні підходи до навчання української мови (як іноземної)
38.Методи навчання української мови (як іноземної)
39.Принципи навчання української мови (як іноземної)
40.Феномен соціокультурної компетентності у навчанні української мови (як іноземної). Структурна модель соціокультурної компетентності
41.Особливості реалізації лінгвокультурологічного підходу до навчання лексики учнів середньої школи
42.Витоки крос-культурного підходу до навчання української мови (як іноземної)
43.Аудіовізуальний метод як засіб навчання національно-культурних особливостей України
44.Ключові компетентності у навчанні української мови (як іноземної) (соціальна, соціокультурна, комунікативна, мовна, мовленнєва, країнознавча, культурологічна, дискурсивна, прагматична, предметна, крос-культурна).
45.Принципи і методи формування соціокультурної компетентності під час навчання української мови (як іноземної)
46.Відбір лінгвокраїнознавчого матеріалу на просунутому етапі навчання української мови (як іноземної)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ ТА КАНДИДАТСЬКОГО МІНІМУМУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 10.02.01 - УКРАЇНСЬКА МОВА
ВСТУП
Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського народу. Основні етапи розвитку української мови від розпаду праслов'янської мови. Функціонально-стилістичне багатство української мови. Мовленнєві жанри функціональних стилів. Українська літературна мова як найвища форма загальнонаціональної мови, її писемна й усна форми.
Сучасна українська мова як об'єкт наукового вивчення. Специфічні риси української мови у фонетиці, лексиці, морфології та синтаксисі. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Територіальні та соціальні діалекти української мови (говірки, говори й наріччя; жаргони). Найважливіші ознаки говорів та наріч української мови. Основні тенденції розвитку української літературної мови кінця ХХ-початку ХХІ ст.
Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови.
Суспільна природа мови. Функції мови. Соціальна зумовленість мовних явищ. Соціальний характер мовної норми. Залежність стану мови від стану суспільства. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава. Мова і культура.
ФОНЕТИКА І ФОНОЛОГІЯ
Предмет фонетики і фонології, зв'язок з іншими лінгвістичними дисциплінами. Загальна характеристика фонетичної системи сучасної української мови.
Основні звукові одиниці мови: лінійні (сегментні) - звуки – та нелінійні (суперсегментні) - наголос, інтонація. Акустичні властивості мовних звуків. Три аспекти вивчення звука.
Голосні та приголосні звуки (загальна характеристика). Акустико-артикуляційна класифікація голосних звуків. Акустико-артикуляційна класифікація приголосних звуків: за способом і місцем творення, за ступенем палаталізації, за участю голосу і шуму. Додаткові артикуляційні ознаки приголосних звуків: подовження та подвоєння. Зміни приголосних у потоці мовлення. Асиміляція і дисиміляція. Спрощення в групах приголосних.
Система фонем сучасної української літературної мови. Поняття про фонему. Диференційні ознаки та функції фонем. Поняття позиції у фонології. Головні вияви і варіанти фонем. Вокалізм. Консонантизм.
Фонетична і фонематична транскрипції.
Історичні чергування голосних фонем. Фонетичні умови чергування в сучасній українській літературній мові, історія виникнення та розвитку цього явища. Історичні чергування приголосних фонем.
Склад як одиниця фонетичної системи. Український складоподіл. Морфемне членування і складоподіл. Орфографічний і фонетичний складоподіл.
Український наголос, його функції та ознаки. Значення наголосу для словникового складу і граматичного ладу української мови.
ОРФОЕПІЯ
Поняття орфоепії. Основні риси української літературної вимови. Інтонація як ритмомелодична характерристика мовлення. Закінчена і незакінчена інтонація. Основні види інтонаційних структур у реченні. Випадки порушення орфоепічних норм. Впливи говіркового інтонування на літературні орфоепічні норми.
ГРАФІКА Й ОРФОГРАФІЯ
Найдавніші відомості з історії української графіки та орфографії. Характеристика пам'яток української писемності. Графічні засоби української мови.
Принципи українського правопису. Основні правила вживання м'якого знака й апострофа. Правопис слів іншомовного походження. Правопис українських та інших слов'янських і неслов'янських прізвищ. Правопис складних слів. Історія українського правопису.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
Предмет лексикології. Зв'язок лексикології з іншими мовознавчими дисциплінами. Слово в лексико-семантичній системі мови. Ознаки слова як мовної одиниці. Слово і поняття. Знакова природа слова. Структурні ознаки слова: фонетична оформленість, внутрішньоструктурна цілісність, відокремлено-оформленість. Лексика української мови як система. Відкритість лексичної системи, мікросистемність. Однозначність і багатозначність слів в українській мові. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень. Стилістичні можливості слова.
Омонімія. Типи омонімів і шляхи їх виникнення. Питання про критерії розрізнення омонімії та полісемії. Відмежування лексичних омонімів (повних і часткових) від омофонів, омографів і омоформ. Міжмовна омонімія. Функціонально-стилістичне використання омонімів.
Синонімія як тип лексико-семантичних відношень. Поняття синонімічного ряду. Класифікація та стилістичні функції синонімів. Використання синонімії в різних стилях мови.
Антонімія. Семантична та структурна класифікації Антонімів. Енантіосемія як окремий різновид антонімії. Антитеза й оксюморон як стилістичні фігури.
Паронімія. Причини появи паронімів. Особливості паронімічного ряду. Класифікація і стилістичне використання паронімічної лексики.
Склад і формування української лексики з погляду її походження. Власне українська лексика, її фонетичні та морфологічні особливості, функції. Лексичні запозичення з інших мов. Старослов'янізми, їх семантичні, фонетичні, словотвірні та морфологічні ознаки. Стилістичне використання старослов'янізмів. Місце іншомовних слів у складі лексики української мови. Причини іншомовних запозичень та їх стилістичні функції.
Лексика української мови з погляду її вживання. Лексика загальнонародного вживання та лексика обмеженого вживання. Діалектна лексика, її роль у мові. Спеціальна лексика, її функції. Терміни в різних стилях мови. Лексика, обмежена в ужитку соціальним середовищем: жаргонізми й арготизми. Мовні та стилістичні функції професіоналізмів,
жаргонізмів та арготизммів.
Стилістична диференціація лексики української мови. Міжстильова лексика. Розмовно-побутова лексика, просторіччя. Лексика книжного стилю. Роль стилістично забарвленої лексики.
Активний і пасивний склад лексики сучасної української мови. Застарілі слова, їх типи. Неологізми, їх типи. Стилістичні функції застарілих слів і неологізмів.
Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ-початку ХХІ ст.
Фразеологія. Предмет фразеології. Джерела фразеології. Фразеологізм - основна одиниця фразеологічної системи. Фразеологічне значення, його відмінність від лексичного. Типи фразеологізмів. Фразеологічні засоби стилістики.
Лексикографія. Лексикографія як мовознавча дисципліна. Типи словників, їхні кращі зразки. Короткі відомості щодо історії становлення і розвитку української лексикографії.
МОРФЕМІКА І СЛОВОТВІР
Морфеміка як особливий розділ науки про мову. Зв'язок морфеміки з іншими лінгвістичними дисциплінами. Основні одиниці морфеміки: морфема, морф (аломорф, варіант морфеми).
Визначення морфеми. Розвиток поглядів на морфеми в українському мовознавстві. Коренева морфема. Афіксальні морфеми.
Класифікації афіксів сучасної української мови. Класифікація афіксів за роллю в слові. Класифікація афіксів за місцем розташування в слові. Класифікація афіксів за семантичними функціями. Класифікація афіксів за формою. Класифікація афіксів за походженням.
Поділ слова на морфеми. Морфемний аналіз слова. Поняття основи слова, три аспекти її виявлення. Подільність основи. Корінь - обов'язкова частина слова. Корені зв'язані та вільні; первинні та вторинні. Афіксоїди, їхні різновиди та ознаки. Історичні зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад.
Дериватологія як окрема лінгвістична дисципліна. Зв'язок словотвору з морфологією, лексикою, синтаксисом. Поняття синхронії та діахронії у словотворі. Основні одиниці словотвору - твірна та похідна основи. Поняття похідності.
Комплексні одиниці словотвору. Словотвірна пара, словотвірний ланцюг. Словотвірна парадигма. Словотвірне гніздо. Ступеневий характер українського словотворення. Поняття словотвірного типу. Словотвірне значення. Класифікація словотвірних типів. Словотворчий аналіз.
Способи словотворення. Виділення способів словотворення у сучасному мовознавстві. Морфологічний спосіб словотворення та його різновиди. Префіксальний різновид морфологічного способу словотворення. Суфіксальний різновид морфологічного способу словотворення. Префіксально-суфіксальний різновид морфологічного способу словотворення. Постфіксальний різновид. Неафіксальні різновиди морфологічного способу словотворення. Осново- та словоскладання як різновиди морфологічного способу словотворення. Абревіація - різновид морфологічного способу словотворення. Типи абревіатур та стилістичні можливості їх вживання.
Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення та його різновиди. Субстантивація - різновид морфолого-синтаксичного способу словотворення. Ад'єктивація - різновид морфолого-синтаксичного способу словотворення. Адвербіалізація - різновид морфолого-синтаксичного способу словотворення.
Лексико-синтаксичний та лексико-семантичний способи словотворення. Стилістичні можливості засобів словотвору. Словотвір основних частин мови. Словотвір іменників. Словотвір прикметників. Словотвір числівників. Словотвір займенників. Словотвір дієслів. Словотвір прислівників. Словотвір службових частин мови - прийменників, сполучників, часток.
Найголовніші тенденції словотворення в українській літературній мові кінця ХХ-початку ХХІ ст.
МОРФОЛОГІЯ
Основні поняття і предмет морфології. Зв'язок морфології з іншими лінгвістичними дисциплінами. Слово, словоформа, парадигма у морфології. Поняття граматичної категорії. Типи граматичних категорій. Поняття граматичної форми. Способи й засоби вираження граматичного значення.
Система частин мови в сучасній українській мові. Критерії визначення частин мови та історія їх становлення в українському мовознавстві. Повнозначні частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми). Іменник і дієслово як центральні (основні) частини мови. Взаємозв'язок іменникової та дієслівної семантики.
Іменник. Визначення іменника як частини мови. Взаємна обумовленість лексичного значення та граматичних ознак іменника.
Лексико-граматичні категорії іменника. Іменники - власні і загальні назви. Іменники - конкретні і абстрактні назви, особливості семантики і відмінювання. Іменник - збірні та речовинні назви, особливості семантики та відмінювання.
Категорія роду іменника, її реальна та формальна семантика, засоби вираження. Історичні зміни у формуванні категорії роду іменників. Рід невідмінюваних іменників та абревіатур. Стилістичні функції граматичної категорії роду.
Категорія числа іменника, її зумовленість зовнішньою семантикою, засоби вираження. Історичні зміни у формуванні категорії числа іменників. Іменники pluralia tantum та особливості їх відмінювання. Іменники singularia tantum. Стилістичні функції граматичної категорії числа.
Категорія відмінка іменника, граматичний зміст та засоби вираження. Система відмінків сучасної української мови. Кличний відмінок як специфічна форма української літературної мови. Історичні зміни в системі відмінювання іменників.
Парадигматичні типи формозміни іменників. Особливості відмінювання іменників І відміни. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників ІІІ та ІV відмін.
Визначення прикметника як частини мови. Морфологічна будова та граматичні ознаки прикметника. Короткі і повні, членні і нечленні, стягнені і нестягнені форми прикметників (з історичними коментарями). Розряди прикметників та принципи їх розмежування. Проміжні розряди прикметників. Семантико-морфологічні особливості якісних прикметників. Співвідносна та неспіввідносна міра вияву ознаки якісних прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників (з історичними коментарями). Лексико-семантичні категорії відносних прикметників. Присвійні прикметники, їхні ознаки. Відмінювання прикметників. Субстантивація прикметників.
Визначення числівника як частини мови. Погляди мовознавців на числівник. Граматичні ознаки числівника. Класифікація числівників за морфологічною будовою (з історичними коментарями). Класифікація числівників за семантикою. Відмінювання числівників. Синтаксичні параметри числівників.
Займенник як частина мови. Місце займенника у системі частин мови (історія питання). Поділ займенників на розряди за значенням. Особливості займенникових парадигм (з історичними коментарями). Явище прономіналізації в сучасній українській мові.
Дієслово як самостійна частина мови і як система дієслівних форм. Граматичні особливості інфінітива (з історичним коментарем). Поділ дієслів на класи (з історичними коментарями).
Загальнодієслівні граматичні категорії. Типи дієслівних утворень, їхні граматичні ознаки та синтаксичні функції. Загальнодієслівна категорія виду, засоби її вираження. Одновидові та двовидові дієслова. Загальнодієслівна категорія стану, способи та засоби її вираження. Загальнодієслівна категорія перехідності-неперехідності, способи та засоби її вираження.
Дієслівна категорія способу, засоби її вираження. Історія утворення форм умовного та наказового способів. Дієслівна категорія часу, засоби її вираження. Значення часових форм. Історія форм майбутнього та минулого часу. Дієслівна категорія особи, засоби її вираження. Безособові дієслова. Дієслівні парадигми (з історичними коментарями). Стилістичні аспекти дієслівних категорій.
Дієприкметник як особлива форма дієслова. Граматичні ознаки дієприкметників. Активні і пасивні дієприкметники. Історія творення дієприкметних форм.
Дієприслівник як особлива форма дієслова. Граматичні ознаки дієприслівників. Історія творення дієприслівникових форм.
Дієслівні форми на -но, -то, їх граматичні ознаки, історія творення.
Визначення прислівника як частини мови. Розряди прислівників. Класифікація прислівників за синтаксичною функцією. Загальна характеристика атрибутивних прислівників. Питання про слова категорії стану в лінгвістиці. Загальна характеристика предикативних прислівників. Загальна характеристика модальних прислівників.
Службові частини мови. Функціональна характеристика службових слів. Прийменник як службова частина мови. Погляди мовознавців на прийменник. Розряди прийменників за структурою. Семантико-стилістичні особливості вживання прийменників.
Сполучник як службова частина мови. Основні підходи до визначення статусу сполучника. Сурядні і підрядні сполучники. Розряди сполучників за структурою. Багатозначність і синонімія сполучників.
Частка як службова частина мови. Проблема лінгвістичного статусу часток. Функції часток. Розряди часток за значенням. Перехід інших частин мови у частки (партикуляція). Правопис частки не з різними частинами мови.
Вигук як особливий лексико-граматичний розряд слів. Звуконаслідувальні слова. Синтаксична характеристика вигуків.
Синтаксис як розділ граматики. Зв'язок синтаксису з іншими мовознавчими дисциплінами.
Основні одиниці синтаксису: синтаксема, словосполучення, речення. Синтаксема - мінімальна одиниця синтаксису, типи синтаксем. Питання про синтаксичні одиниці, більші за речення. Текст. Типи зв'язного мовлення.
Речення і словосполучення як окремі синтаксичні одиниці. Речення і висловлення. Речення і фраза.
Словосполучення. Граматичне значення, структурні схеми та типи словосполучень. Класифікація словосполучень за лексико-граматичним принципом. Поділ словосполучень за будовою. Функції словосполучення.
Прислівні та неприслівні зв'язки в синтаксисі. Кординація. Тяжіння. Типи підрядного зв'язку. Засоби вираження підрядних зв'язків. Узгодження і кореляція. Керування як тип підрядного зв'язку. Сильне і слабке, варіативне і невартативне, посереднє і безпосереднє керування. Відмінкове прилягання та власне прилягання як типи підрядного зв'язку.
Речення. Визначення речення. Предикативність і модальність – основні ознаки речення. Співвідношення об'єктивної і суб'єктивної модальності в реченні. Аспекти вивчення речення: формально-граматичний, семантико-синтаксичний, комунікативний.
Класифікація речень. Типи речень за комунікативною настановою (розповідні, питальні, спонукальні, бажальні), способом вираження та характером предикативних відношень. Стверджувальні й заперечні речення. Окличні речення. Класифікація речень за будовою.
Просте речення як монопредикативна одиниця. Поняття про мінімальну структурну схему речення та парадигму простого речення. Дієслівні, субстантивні, ад'єктивні, партиципні, Абвербіальні, інфінітивні речення. Двоскладні та односкладні речення. Типи речень за повнотою реалізації структурної схеми.
Предикативний центр речення. Головні члени речення. Номінативні підмети, засоби їх вираження. Підмети-словосполучення, їх класифікація й засоби вираження. Інфінітивні підмети. Простий дієслівний присудок - координований і некоординований. Простий дієслівний ускладнений присудок. Складений дієслівний присудок. Поняття про суб'єктний та об'єктний інфінітив. Засоби вираження допоміжних компонентів складеного дієслівного присудка. Особливості граматичної будови імених двоскладних речень. Іменний складений присудок. Типи зв'язок. Засоби вираження іменної частини. Ускладнені форми складених дієслівного та іменного присудків.
Поширювачі структурної схеми речення. Історія вчення про другорядні члени речення. Прислівні та неприслівні поширювачі. Детермінанти. Дуплексив. Прислівні поширювачі об'єктного типу (прямі, непрямі). Прислівні поширювачі означального типу (узгоджені, неузгоджені). Прислівні поширювачі та детермінанти обставинного типу (місця, часу,
причини, мети, умови, допусту, способу дії). Прикладка як присубстантивний поширювач. Правопис прикладок.
Односкладні речення. Питання про односкладні речення та їх класифікація в мовознавчій науці. Типи дієслівних односкладних речень. Означено-особові, неозначено-особові та узагальнено-особові речення. Безособові речення. Інфінітивні речення. Односкладні речення іменного класу - номінативні, ґенітивні, квантитативно-ґенітивні.
Повні та неповні речення. Статус неповних речень у системі синтаксичних одиниць. Типи неповних речень (контекстуальні, ситуативні, еліптичні). Парцельовані речення. Обірвані речення. Вільні синтаксеми.
Поняття про комунікати, нечленовані речення і речення фразеологізованої структури. Види комунікатів.
Поняття про просте ускладнене речення. Речення з сурядними (відкритими та закритими) рядами словоформ. Речення з напівпредикативними зворотами (субстантивними, ад'єктивними, партиципними та ін.), пунктуація у таких реченнях. Речення з пояснювально-уточнювальними зворотами. Розділові знаки при уточнювальних зворотах. Речення зі звертаннями. Функції звертань. Поняття про вокативні речення. Речення зі вставними і вставленими конструкціями. Функціонально-семантичні групи вставних компонентів. Основні правила пунктуації в простому ускладненому реченні.
Складне речення. Загальна характеристика складного речення. Засоби зв'язку предикативних частин. Питання класифікації складних речень. Логіко-граматична, формально-граматична та структурно-семантична класифікації складних речень.
Складносурядні речення в сучасній українській мові. Складносурядні речення відкритої структури. Складносурядні речення закритої структури. Пунктуація у складносурядних реченнях.
Складнопідрядні речення, особливості їх будови. Класифікація складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури. Займенниково-співвідносні речення. Складнопідрядні речення з прислівним зв'язком (граматичного і семантичного типу). Складні речення з підрядними ними. Складні речення з підрядними з'ясувальними.
Складнопідрядні речення розчленованої структури (загальна характеристика). Складні речення з підрядними мети. Складні речення з підрядними умови. Складнопідрядні речення часу. Складнопідрядні порівняльні речення. Складнопідрядні речення причини. Складнопідрядні допустові речення. Складнопідрядні наслідкові речення. Складнопідрядні зіставлювальні речення. Складнопідрядні речення відносно-поширювальні. Пунктуація в складнопідрядних реченнях.
Складні безсполучникові речення. Визначення, питання класифікації. Складні безсполучникові речення відкритої та закритої структури. Складні безсполучникові речення закритої типізованої і не типізованої структури, їх різновиди. Пунктуація у складних безсполучникових реченнях.
Складні ускладнені речення. Елементарні і неелементарні складні речення. Питання про структурно-семантичне ускладнення складних речень. Ускладені складносурядні речення. Складнопідрядні речення ускладненої структури (з кількома підрядними). Складні синтаксичні конструкції з сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком. Період та його стилістичні можливості.
Поняття про складне синтаксичне ціле. Контекстуальні (семантико-синтаксичні) відношення та засоби зв'язку між його компонентами. Ланцюговий та паралельний зв'язок речень у ССЦ. Структурні типи складних синтаксичних цілих.
Текст як лінгвістична категорія. Конструкції прямої і непрямої мови. Діалог. Полілог. Невласне пряма мова. Цитація та її форми.
Пунктуація. Принципи української пунктуації. Система розділових знаків, їх функції.
| 