ПРОФЕСІЙНА НАУКОВО-ПРЕДМЕТНА ПІДГОТОВКА

 

Сучасна українська літературна мова

Курс «Сучасна українська літературна мова» є провідною лінгвістичною дисципліною у фаховій підготовці вчителя української мови і літератури. Він спрямований на те, щоб майбутній словесник усвідомив взаємозв’язки і взаємовідношення мовних одиниць, закономірності творення й функціонування цих одиниць, системність мови, складність і багатоплановість її будови. У процесі опанування курсу сучасної української літературної мови у вищій школі студент повинен виробити наукові погляди на мову, глибоко усвідомити взаємозв’язки між мовними підсистемами і навчитися розкривати їх, розвивати в собі навички самостійного аналізу мовних фактів, використовуючи при цьому знання, здобуті з інших лінгвістичних дисциплін, вчитися самостійно працювати з науково-навчальною та власне науковою літературою лінгвістичного характеру. Програмовий матеріал передбачає систематичне підвищення культури усного й писемного мовлення студентів, постійне удосконалення їх мовної та мовленнєвої компетенції, умінь вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних формах, сферах і жанрах мовлення.

Теоретична частина курсу містить перелік тем, які висвітлюються в лекційному курсі, окремо виділено теми для самостійного опрацювання студентами. Теоретичний блок передбачає ознайомлення студентів із усіма аспектами, що висвітлюють особливості організації та функціонування усіх рівнів системи сучасної української літературної мови.

Практична частина курсу містить визначені теми семінарських і практичних занять, перелік питань, передбачених для розгляду, теми й основний зміст лабораторних занять. Основне завдання цієї частини курсу – закріплення й поглиблення теоретичних знань, вироблення навичок аналізу мовних явищ, умінь застосовувати здобуті знання на практиці. На семінарських заняттях пропонується до обговорення ряд проблемних питань. Виконуючи лабораторні роботи, студенти набувають навичок спостерігати за мовними явищами, аналізувати й зіставляти їх, робити висновки на основі проведеного аналізу, виробляють уміння самостійної дослідницької роботи.

 

Історична граматика української мови

«Історична граматика української мови» вивчає формування та розвиток української мови, ті зміни, що відбувалися в її системі в напрямку до вдосконалення.

Мета викладання дисципліни «Історична граматика української мови» полягає в тому, щоб забезпечити наукове розуміння загальних закономірностей та тенденцій становлення фонетичного та граматичного рівнів системи сучасної української літературної мови. Значення цього курсу полягає в тому, що він забезпечує повне, всебічне розуміння мовних явищ, бо показує їх не тільки в розвитку, але і в зв’язках із відповідними явищами в споріднених мовах; демонструє взаємозв’язок у розвитку структурних елементів мови; засвідчує стійкість граматичної будови мови та її основної лексики.

Теоретична частина курсу спрямована на висвітлення причин виникнення та особливостей розвитку фонетичних явищ української мови, шляхів еволюції граматичної будови нової української мови, найголовніших ознак синтаксичних конструкцій старо-, середньоукраїнської мови у зіставленні з новою українською мовою. Розглядається звукова система староукраїнської мови початкового періоду, фонетичні зміни протоукраїнської мови дописемного періоду, староукраїнської мови писемного періоду та звукові зміни староукраїнської мови, що відбивають специфіку сучасної української мови. Граматичні теми стосуються системи частин мови в українській мові різних періодів, історії граматичних форм та систем відмінювання іменних частин мови, історії дієслівних форм.

Практична частина курсу має на меті закріплення й поглиблення теоретичних знань; формування умінь пояснювати фонетичні процеси, які мали місце на різних етапах становлення сучасної української літературної мови, з’ясовувати їх роль у формуванні низки фонетичних явищ сучасної мови; вироблення навичок історичного коментування граматичних явищ. Протягом усього курсу як особливий вид роботи застосовується читання й коментування писемних пам’яток, які збереглися від найдавніших часів.

 

Історія української літературної мови

Цей курс є самостійною частиною визначеної у програмі дисципліни – «Історичної граматики української мови». Завдання курсу історії української літературної мови полягає в засвоєнні студентами знань про історичний розвиток української літературної мови, еволюцію її стилів, лексичного складу, граматичної будови, її лексичних, граматичних і правописних норм у зв’язку з історією українського народу та його культури. Зміна підходів у сучасній історичній науці, процеси її деідеологізації сприяють науково правдивому висвітленню суспільно-політичних умов розвитку української літературної мови з часу її зародження і до наших днів.

Студенти повинні знати основні особливості української літературної мови в її старокиївський, староукраїнський та новий періоди; основні етапи граматичної, лексикографічної та правописної нормалізації української мови, розбудови її стилів, розширення функцій.

Студенти повинні вміти аналізувати різні наукові погляди на історичний розвиток української мови, аргументувати власні думки, орієнтуватися в загальному процесі історичного розвитку української літературної мови.

 

Старослов’янська мова

Вивчення старослов’янської мови проводиться задля того, аби проникнути з її допомогою в історію слов’янських мов, у глиб дописемної епохи, усвідомити загальні та часткові закони, що діяли в праслов’янській і давній слов’янських мовах, і тим самим досягти глибокого лінгвістичного осмислення результатів розвитку давнього нашарування в структурі будь-якої сучасної слов’янської мови та розуміння цілого ряду загальномовознавчих проблем. Курс старослов’янської мови становить собою цінний вступ до слов’янського мовознавства і на матеріалі старослов’янської мови закладає основи для порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов.

Теоретична частина курсу передбачає висвітлення таких основних питань: історія виникнення та розвитку старослов’янської мови, фонетична система старослов’янської мови, засвідчені в старослов’янських пам’ятках фонетичні процеси, лексика і фразеологія старослов’янських пам’яток, продуктивні способи словотворення в старослов’янській мові, утворення та значення морфологічних форм, їх зміни в розвитку старослов’янської мови, походження окремих форм та формотвірних засобів, найважливіші особливості старослов’янського синтаксису.

Практична частина курсу побудована так, що вона доповнює й поглиблює теоретичну частину з метою закріплення в студентів уміння самостійно здобувати наукову інформацію з спеціальної наукової літератури, словників і особливо старослов’янських пам’яток, уміння спостерігати та аналізувати факти й процеси старослов’янської мови порівняно з їх відповідниками в українській та російській мовах і самостійно робити правильні висновки про систему й структуру мови, закономірності її розвитку, зв’язки й відповідності в споріднених мовах, значення історичного мовознавства для розуміння структури сучасної мови.

 

Українська діалектологія

Мета викладання дисципліни «Українська діалектологія» полягає в тому, щоб, спираючись на дані української діалектології, простежити становлення фонетичного та граматичного рівнів сучасної української літературної мови; висвітлити питання структури української діалектної мови; виявити взаємовідношення між українським діалектами на різних рівнях мовної структури, а також обґрунтувати проблеми класифікації українських діалектів.

Завдання вивчення дисципліни: подати студентам теоретичні відомості про предмет, завдання та значення курсу «Українська діалектологія»; охарактеризувати особливості фонетичного, лексичного та граматичного рівнів діалектної мови; забезпечити наукове розуміння деяких фонетичних процесі, становлення граматичної будови сучасної української літературної мови; виявити принципи класифікації територіальних діалектів; нанести на Карту говорів української мови ізоглоси, що відмежовують діалектні групи, говірки; ознайомити студентів із можливими прийомами щодо усунення мовленнєвих помилок, що пов’язуються з діалектним оточенням.

Теоретична частина курсу спрямована на ознайомлення студентів з основними поняттями діалектології, на характеристику діалектного вокалізму й консонантизму, лексики й фразеології українських діалектів, на висвітлення спільних та відмінних рис морфології української діалектної мови. На практичних заняттях, передбачених програмою, студенти поглиблюють і закріплюють отримані знання, аналізують діалектні тексти з метою виявлення спільних та відмінних рис у фонетиці, лексиці, граматиці, простежують взаємодію літературної мови та місцевих діалектів.

 

Вступ до мовознавства

Курс «Вступ до мовознавства» є вступним до циклу філологічних дисциплін. Предметом розгляду є сутність мови, система і структура мови, процеси розвитку й функціонування мов, зіставний аналіз даних української мови з іншими слов’янськими та мовами романської і германської груп індоєвропейської сім’ї. Мета курсу – допомогти студентам оволодіти методичними основами науки, сформувати у них наукове розуміння сутності мови як суспільного явища, подати найважливіші теоретичні відомості з лінгвістики, ознайомити з основними поняттями і термінами, виробити уміння самостійно аналізувати мовний матеріал, зіставляти факти різних мов однієї сім’ї, прищепити навички лінгвістичного мислення.

У лекційному курсі розглядається проблематика мовознавчої науки, найзагальніші поняття про природу й сутність мови, знаковий характер мови, відношення між мовними одиницями, характеризуються мовні одиниці всіх рівнів мовної системи, визначаються їх спільні й відмінні риси у системах різних мов. Самостійна робота спрямована на поглиблення знань з ряду проблем (мова як знакова система, принципи класифікації голосних і приголосних звуків, парадигматичні відношення в лексиці тощо), а також передбачає самостійне ознайомлення з низкою питань (співвідношення понять «мова» й «мовлення», будова й робота мовленнєвого апарату людини, будова словникової статті, синтаксис речення та ін.).

Практичний блок передбачає семінарські й практичні заняття, на яких закріплюються й поглиблюються теоретичні знання, опрацьовуються теми, не висвітлені або не повністю висвітлені в лекційному курсі (генеалогічна класифікація мов, лінгвістична карта світу, походження і розвиток мов, історія письма, лексикографія тощо), формуються навички аналізу мовного матеріалу, зіставлення фактів різних мов. Студенти знайомляться з різними методами й прийомами лінгвістичного дослідження, вчаться їх використовувати для розв’язання конкретного завдання.

 

Ділова українська мова

Метою навчальної дисципліни «Ділова українська мова» є формування системи знань із специфіки української професійної мови, оволодіння мовною культурою професійного спілкування, удосконалення культури усного й писемного мовлення студентів, засвоєння основних відомостей із діловодства.

Завдання курсу «Ділова українська мова»: підвищити загальний мовний рівень майбутнього вчителя-словесника, удосконалити вміння й навички комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних сферах ділового мовлення; поглибити знання про нормативність сучасної української літературної мови, збагатити активний словник студентів термінологічною й фаховою лексикою галузевого й педагогічного спрямування; подати відомості про найпоширеніші види документації, домогтися засвоєння правил їх укладання.

Курс «Ділова українська мова» передбачає проведення практичних занять, на яких студенти розглядають ряд теоретичних питань (мовне законодавство України, визначальні риси офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови, класифікація документів, вимоги до тексту документа, правила оформлення різних типів документів), а також виконують різні типи практичних завдань (усні виступи, редагування текстів, створення власних висловлювань, анотування спеціальної літератури, оформлення різних видів документації, виступи з рефератами, диспути, ділові ігри та ін.). Індивідуальна робота з курсу «Ділова українська мова» передбачає написання реферату на одну із запропонованих тем.

 

Практикум з української мови

Мета викладання дисципліни «Практикум з української мови»: активізувати, закріпити й поглибити засвоєні в середній школі знання норм і всіх можливих варіантів літературної мови; навчити користуватися ними в різноманітних практичних мовленнєвих сферах; сприяти вдосконаленню мовленнєвої, комунікативної компетенцій студентів; підвищувати рівень культури мовлення студентів.

Завдання дисципліни: допомогти студентам-філологам оволодіти орфоепічними, орфографічними, граматичними, пунктуаційними, стилістичними нормами української літературної мови в її усній і писемній формах; прищепити студентам необхідні практичні знання й навички лінгвістичного аналізу літературної мови та її стилістичних засобів вираження; виробити в студентів навички самостійної роботи, уміння аналізувати, розпізнавати й правильно кваліфікувати мовні явища; сприяти ефективному міцному засвоєнню практичних знань і розвиткові потрібного для вчителя вміння коментувати й конкретними прикладами ілюструвати теоретичні положення.

На практичних заняттях курсу розглядаються основні орфограми й пунктограми, аналізуються правила грамотного написання й відмінювання (дієвідмінювання) самостійних частин мови, нормативного вживання й написання незмінних повнозначних слів і службових частин мови, синтаксичні норми побудови словосполучень та речень різних типів.

 

Стилістика української мови

Мета курсу – поглибити у студентів наукове розуміння мовних явищ; показати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної стилістики й оволодіння стилістичними нормами літературного мовлення; прищепити чуття естетики мовлення, вміння працювати над своїм словом і стежити за мовленням учнів.

Основні завдання стилістики в теоретичному аспекті зводяться до з’ясування й засвоєння основних понять, визначення основних критеріїв класифікації стилів; вивчення основних етапів формування, становлення і розвитку функціональних стилів української літературної мови у різних сферах спілкування, зв’язку інтра- і екстралінгвістичних факторів; характеристики стилістичного матеріалу сучасної української мови.

У практичному аспекті завдання «Стилістики української мови» зводиться до оволодіння стилістичною системою української мови, стилістикою ресурсів і функціональною стилістикою; вироблення вмінь і навичок визначати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів; ознайомлення із стилістичними прийомами і способами використання мовного матеріалу відповідно до умов і цільової настанови; вироблення умінь оцінювати стилістичні можливості мовних засобів; закріплення стилістичних навичок шляхом конструювання стилістично довершеного тексту; піднесення культури професійного, ділового і побутового мовлення.

                       Методика навчання української мови